Institute for Global Peacecraft вивчає, як визначають і використовують поняття миру в дослідженнях, праві, політиці та практиці. Його мета — виявити спільне підґрунтя цих розумінь і сформулювати його як всеосяжну теорію змін для глобального миру. Він використовує задокументовані методи, публікує свої статті в рецензованих журналах і пояснює свої висновки простою мовою. Він пропонує свої висновки для вивчення та застосування.
Незалежність
Інститут — неприбуткова асоціація, зареєстрована відповідно до законодавства Швеції в Стокгольмі з 14 грудня 2017 року. До жовтня 2025 року він мав назву Peace and Conflict Science (PACS) Institute. Ним управляють його Загальні збори членів і Правління. Нині директор Інституту є головою Правління. Інститут є неурядовою організацією зі спеціальним консультативним статусом при Організації Об'єднаних Націй. Його дослідження не замовляє і не спрямовує жоден уряд чи міжнародна організація. Його статті називають свого автора, і висловлені в них погляди належать автору.
Наша відправна точка
Люди в усьому світі визначають мир і втілюють його на практиці в дуже багато способів: у релігійних і філософських традиціях, у праві та дипломатії, у громадах і родинах, а також у дослідженнях. Інститут бере це розмаїття за відправну точку. Він бачить дві можливості.
- Ці розуміння мають певні спільні елементи. Якщо так, то всі вони стосуються одного й того самого: соціального та реляційного явища, яке називають миром. Дослідження Інституту мають на меті чітко сформулювати ці спільні елементи.
- Вони не мають таких спільних елементів. Якщо так, то за одним словом «мир» можуть ховатися дуже різні дискусії, що точаться поруч, кожна про інше явище. Якщо дати кожному явищу власну назву, їх можна було б розрізнити, а дискусія стала б предметнішою. Тоді Інститут зробив би внесок у цю критичну дискусію.
Будь-який із цих результатів допоміг би тим, хто працює задля миру, краще розуміти одне одного.
Міждисциплінарний підхід
Мир стосується кожної сфери людського життя, тож жодна окрема дисципліна не може визначити його самостійно. Дві рецензовані статті Інституту спираються на дослідження з багатьох галузей:
- Дослідження миру та конфліктів. Студії миру та іренологія; миробудування та трансформація конфліктів; наукові праці про негативний, позитивний, ліберальний, гібридний, повсякденний, реляційний, справедливий, сталий, феміністичний та агоністичний мир; структурне насильство; посередництво та інклюзивні мирні переговори; вимірювання миру та конфліктів; дані про конфлікти; пацифізм; геноцидологія та запобігання геноциду; психологія миру; освіта для миру.
- Філософія. Феноменологія; філософія свідомості; філософія болю; епістемологія та соціальна епістемологія; моральна філософія та прикладна етика; метаетика; політична філософія та теорія суспільного договору; теорії автономії; філософія примусу; підхід можливостей (capability approach); космополітизм; філософія прав людини; феміністична філософія; етика війни; метафізика; філософія науки та методологія досліджень; теорія ухвалення рішень; історія філософії.
- Право. Міжнародне публічне право; право щодо застосування сили; гуманітарна інтервенція та відповідальність захищати; міжнародне гуманітарне право; міжнародне право прав людини; міжнародне кримінальне право та право щодо геноциду; право Організації Об'єднаних Націй; мирне вирішення спорів; відповідальність держав; імперативні норми; самовизначення та деколонізація; кримінальне право та доказування; застосування сили правоохоронними органами; принцип обережності; правові теорії суверенітету; відновне та перехідне правосуддя.
- Соціальні науки. Міжнародні відносини; політологія; соціологія; кримінологія; теорія ігор і вивчення переговорів; економіка; безпека людини та сталий розвиток; громадське здоров'я; історія.
- Психологія та науки про мозок. Гуманістична психологія та психотерапія; когнітивна нейронаука; нейропсихологія; когнітивна наука про сприйняття.
- Інші галузі. Еволюційна біологія та лінгвістика.
Методи
Інститут шукає таке спільне підґрунтя для розуміння миру, яке могли б прийняти люди та інституції з різними переконаннями та інтересами, кожен зі свого боку. З цієї мети випливають чотири провідні методи. Кожен із них викладено нижче разом з опублікованою працею, у якій Інститут його застосовує.
Чотири провідні методи нашої роботи
Спиратися на те, що вже мають спільного наявні визначення
Рамка, покликана узгодити наявні зусилля, не може починатися з нав'язування нового визначення, яке лише поглибило б розбіжності. Натомість вона має явно сформулювати те, що вже мають спільного наявні визначення миру. Стаття 2023 року «Reframing the Ontology of Peace Studies» робить це щодо внутрішнього миру, миру між людьми та миру між групами. Стаття 2026 року поширює це на дванадцять концепцій миру та на права людини.
Спиратися лише на засновки, які будь-хто може незалежно перевірити
Рамка, що ґрунтується на вірі, авторитеті чи традиції, дає тим, хто їх не поділяє, підстави її відкинути. Тому її засновки мають бути такими, які кожна людина може перевірити на власному досвіді. Стаття 2026 року «The Sovereignty of Sentience» не допускає засновків іншого роду.
Міркувати від перших принципів
Рамка, що запозичує свої висновки з наявної доктрини, успадковує й її суперечки. Натомість вона має вибудовувати своє пояснення крок за кроком із власних засновків і показувати кожен крок, щоб будь-хто міг точно побачити, у чому саме він не погоджується. Стаття 2026 року публікує кожен крок своєї аргументації, зокрема ті моменти, у яких її можна оскаржити.
Знаходити засади, незалежні від будь-якої відмінної ознаки
Мир і насильство мають стосуватися кожного. Рамка, побудована на тому, що поділяють лише деякі люди, як-от культура, релігія чи національність, не може служити всім. Її засади мають бути однаково чинними для кожної людини, незалежно від її влади, класу, національності, статі чи будь-якої іншої ознаки. Стаття 2026 року ґрунтує своє пояснення на тому, що має кожна людина: на її власному досвіді, якого ніхто інший не може побачити і який вона не може нікому довести.
Як дослідницькі програми спираються одна на одну
П'ять дослідницьких програм Інституту утворюють одну послідовність. Кожна використовує результати попередніх.
- Поняття та визначення мируЗбирає відомості про те, як визначають і використовують мир у науці, праві, політиці та практиці. Її очікуваний результат — систематичний реєстр цих визначень, доказова база для наступних програм.
- Спільне підґрунтя для мируПорівнює ці визначення, щоб знайти, що в них спільного, зокрема припущення, яких вони не висловлюють явно. Її очікуваний результат — формулювання цього спільного підґрунтя, достатньо точне, щоб його можна було перевірити й піддати критиці.
- Вимірювання миру та індикаториЗ'ясовує, як мир можна спостерігати й вимірювати на практиці: усередині людини, між людьми та між групами. Її очікуваний результат — набір індикаторів миру, які можна перевірити на даних.
- Теорія змін для глобального мируПоєднує визначення, їхнє спільне підґрунтя та його індикатори. Її очікуваний результат — всеосяжна теорія змін для глобального миру, запропонована як відправна точка для обговорення.
- Мир у праві, політиці та інституціяхЗастосовує теорію змін до права, політики та інституцій. Її очікуваний результат — оцінка того, наскільки вони узгоджуються з нею і наскільки вони породжують мир чи насильство.
Оскільки теорія змін ґрунтується на тому, що вже мають спільного численні визначення миру, вона покликана бути всеосяжною і зближувати наявні погляди. Її запропоновано як відправну точку для обговорення, щоб інші вивчали, перевіряли та виправляли її.
Застосування
Дослідження Інституту призначені для використання іншими. Їх можна використовувати такими способами.
Для держав і міжурядових органів
- Нормативна оцінка права. Результати досліджень можна використовувати для оцінювання правових норм і доктрин з огляду на чітко сформульоване визначення миру. Стаття 2026 року застосовує таку оцінку до окремих положень і доктрин міжнародного права, зокрема тих, що регулюють застосування сили. Вона показує, у яких випадках поведінку, дозволену правом, усе ж кваліфікують як насильство.
- Розроблення та перегляд документів. Договори, мирні угоди, конституції та резолюції можна розробляти й переглядати з огляду на сформульоване визначення миру. Стаття 2026 року припускає, що це пояснення могло б дати міжнародному праву «стандарт для розроблення та оцінювання документів, узгоджених із миром, зокрема конституцій і договорів» (неофіційний переклад).
- Оцінювання політики та інституцій. Результати досліджень можуть показати, наскільки певна політика чи інституція породжує мир і наскільки — насильство.
- Перевірка тверджень про мир. Твердження, що певна дія служить миру, можна перевірити за її наслідками для людей, яких вона стосується: чи стають вони більш або менш здатними визначати власне життя?
- Вимірювання миру, а не лише насильства. Індикатори, отримані з досліджень, можуть доповнювати показники, що використовуються для Цілі сталого розвитку 16, які переважно враховують скорочення насильства.
Для громадянського суспільства та донорів
- Спільна мова та оцінювальна рамка. Організації з різними місіями можуть описувати свою мету тими самими термінами й оцінювати свою роботу за тим самим стандартом.
- Узгодження теорій змін. Організації, що працюють задля миру, можуть бачити, де їхні зусилля складаються в ціле, де вони перетинаються і де залишаються прогалини.
- Розроблення та оцінювання програм. Чітко сформульована мета полегшує оцінювання впливу. Огляд за 2023–2024 роки, підготовлений для Фонду ООН з миробудування, виявив, що без теорії змін на рівні портфеля вплив важко оцінити.
- Створення коаліцій попри різні переконання. Оскільки дослідження спираються лише на засновки, які будь-хто може незалежно перевірити, вони мають бути відкритими для вивчення групами з різними віруваннями, культурами чи політичними поглядами.
Для посередництва та діалогу
- Спільна відправна точка. Сторони з різними переконаннями можуть кожна вивчити визначення миру, яке не залежить від переконань жодної з них.
Для досліджень і освіти
- Спільний словник для досліджень миру. Праці, побудовані на різних концепціях миру, легше порівнювати, коли ці концепції відображено на одне пояснення. Стаття 2026 року робить це для 12 із 61 концепції.
- Освіта для миру. Мир і насильство можна викладати в термінах, однаково чинних для кожної людини.
- Поєднання прав людини та миру. Результати досліджень показують, як наявні права людини вписуються в одне пояснення миру, як це починає робити стаття 2026 року.
Як Інститут застосовує свої методи
Інститут застосовує ці методи до конкретних масивів доказів і до своєї роботи з ООН.
- Письмові заяви до органів ООН. Інститут подає свої висновки міжурядовим органам у межах свого консультативного статусу при ООН. У 2025 році ООН опублікувала три письмові заяви: дві для Ради з прав людини та одну для Економічної і Соціальної Ради.
- Виявлення місцевих визначень. Інститут пропонував учасникам визначити мир власними словами. На практикумі 2020 року для OMNI Center for Peace, Justice and Ecology учасники анонімно записали свої визначення миру на письмових робочих аркушах.
- Систематичний огляд із незалежним потрійним кодуванням. Огляд 61 визначення миру (61 Peace Definitions Review) зводить джерела, у яких визначено кожну з 61 концепції миру, каталогізованих Martel та ін. (2024): 149 записів зі 117 джерел. Кожен запис, зокрема посилання на сторінку кожної цитати, звірено з текстом джерела. Троє кодувальників незалежно оцінюють, чи містить кожне визначення елементи, які пропонує пояснення Інституту. Повному кодуванню передував калібрувальний раунд на тренувальних статтях. Кодувальники не порівнюють свої оцінки, доки всі троє не завершать роботу, і кожна оцінка має посилатися на фрагмент, на якому вона ґрунтується. Розбіжності узгоджують, звіряючись із текстом джерела та письмовими правилами кодування, а не лише більшістю голосів. Статтю готують, і результатів поки немає.
- Операціоналізація. Інститут визначає спостережувані індикатори для кожного елемента свого пояснення, щоб мир можна було виміряти. Три статті роблять це на інтраперсональному, інтерперсональному та міжгруповому рівнях. Вони перевіряють цілісність і корисність пояснення тим, чи дає воно такі індикатори. Про цю роботу звітують у межах програми «Вимірювання миру та індикатори».
Рецензування перед публікацією
Дві наукові статті Інституту пройшли рецензування в журналах, які їх опублікували: Peace and Conflict Studies у 2023 році та Journal on the Use of Force and International Law у 2026 році. Коментар Інституту підсумовує вже опубліковані дослідження і називає свої джерела.
Етика досліджень
Наукові стажисти працюють на підставі письмових угод про наукове стажування. Учасники практикуму 2020 року відповідали анонімно, і їхні робочі аркуші не публікуються. Інститут не публікує жодних зображень дітей, які брали участь у серії практикумів 2018 року в Мексиці.
Персональні дані обробляються так, як описано в Повідомленні про конфіденційність.
Цитування та повторне використання
Ми просимо користувачів цитувати Інститут у формі, наведеній на сторінці «Як цитувати та повторно використовувати матеріали», і дотримуватися умов щодо авторського права.
